Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2017 у справі № 914/1432/16 постановлено: рішення господарського суду Львівської області від 20.09.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 зі справи № 914/1432/16 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» - без задоволення..
Вищий господарський суд України у постанові від 17.01.2017 у справі № 914/1432/16 вказав, що: «Місцевим та апеляційним господарськими судами в справі встановлено, що:
- Рішенням АМК:
визнано, що Товариство з 01.01.2015 до 31.03.2016 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території Львівської області з часткою 100 % у межах розташування електричних мереж, які знаходяться на балансі (у володінні, користуванні, оперативному управлінні тощо) Товариства (пункт 1);
визнано, що Товариство вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону № 2210 у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання електричної енергії за регульованим тарифом шляхом здійснення дії, що можуть призвести до ущемлення інтересів заявників [застосування Товариством таких умов обороту товару, які не передбачені ПКЕЕ (бездоговірне постачання електричної енергії до нежитлових приміщень за адресою: пр. Шевченка,
- за вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 58 000 грн. (пункт 3).
Статтею 1 Закону № 2210 встановлено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 2210 суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
За приписами пункту 2 статті 50 Закону № 2210 зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною першою статті 13 Закону № 2210 встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
За приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Водночас згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:
- розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення відповідних розслідувань;
- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами;
- проведення дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також становища, в тому числі монопольного (домінуючого), суб'єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідних рішень (розпоряджень).
Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольним комітетом України.
Отже, господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, але не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України.
...
Попередні судові інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених ними норм матеріального і процесуального права та з наведенням у оскаржуваних судових рішеннях необхідного мотивування, дослідивши доводи Відділення, покладені в обґрунтування його висновків щодо зайняття Товариством з 01.01.2015 до 31.03.2016 монопольного (домінуючого) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території Львівської області з часткою 100 % у межах розташування електричних мереж, які знаходяться на балансі (у володінні, користуванні, оперативному управлінні тощо) Товариства, а також щодо вчинення ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку названих послуг шляхом здійснення дії, що можуть призвести до ущемлення інтересів заявників [застосування Товариством таких умов обороту товару, які не передбачені ПКЕЕ (бездоговірне постачання електричної енергії до нежитлових приміщень за адресою: пр. Шевченка,