• A-
    A+

Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду підтвердив правильність рішення територіального відділення про визнання дій приватного підприємства "ОККО - БІЗНЕС КОНТРАКТ" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Опубліковано 02 березня 2018 року о 13:51

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі № 914/456/17: «ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відділення про визнання недійсними пунктів 1 та 2 рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення від 07.02.2017 № 5 р/к у справі № 2-01-52/2016 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі - Рішення АМК) в частині, що стосується позивача.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2017 у справі № 914/456/17 позов задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 у справі № 914/456/17 рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що Рішенням АМК:

- визнано, що ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" і ТОВ "Поділлянафтозбут", узгодивши поведінку у конкурсних торгах на закупівлю "ДК 016:2010 - 19.20.2 Паливо рідинне та газ; оливи мастильні (за кодом СРV за ДК 021:2015 код 09100000-0) Паливо (Бензин А-95; дизельне паливо; паливо для реактивних двигунів (авіа паливо)", що проводилися державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького", вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону № 2210 у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;

- за вказане порушення накладено штраф: на ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" - у розмірі 68 000,00 грн. на ТОВ "Поділлянафтозбут" - у розмірі 50 000,00 грн.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання стосовно наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Статтею 1 Закону № 2210 передбачено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 2210 узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1 статті 50 Закону № 2210 порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема антиконкурентні узгоджені дії.

У відповідності до частини першої статті 6 названого Закону антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210 антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Крім того, недосягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.

Відтак для визнання територіальним відділенням АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

Водночас згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:

- розгляд заяв і справ про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проведення досліджень за цими заявами і справами;

- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.

Суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, з урахуванням виключних повноважень органів Антимонопольного комітету України щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, встановивши, що доводи Відділення стосовно протиправної узгодженої поведінки позивача (мотивовані посиланням на фактичні обставини узгодження ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" та ТОВ "Поділлянафтозбут" своєї поведінки  під час участі у конкурсних торгах на закупівлю "ДК 016:2010 - 19.20.2 Паливо рідинне та газ; оливи мастильні (за кодом СРV за ДК 021:2015 код 09100000-0) Паливо [Бензин А-95; дизельне паливо; паливо для реактивних двигунів (авіа паливо)]", що проводилися державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького"), не спростовано ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ", - дійшов обґрунтованого висновку про прийняття Відділенням оспорюваного Рішення АМК у межах наданих йому повноважень та про відсутність передбачених статтею 59 Закону  № 2210 підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

У свою чергу, місцевий господарський суд безпідставно вдався до переоцінки висновків Відділення та не врахував того, що змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону № 2210 передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією; така змагальність виключає встановлені Відділенням обставини, що свідчать про узгоджену поведінку позивача, що призвело до спотворення результатів торгів.

Касаційний господарський суд відхиляє аргумент позивача про те, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що висновки Відділення, які наведені у Рішенні АМК, на думку скаржника, не мають достатніх правових підстав, а ґрунтуються лише на кількох не пов'язаних між собою обставинах (зовнішніх ознаках), більшість яких є цілком закономірними, а частина - випадковими, та які в сукупності жодним чином не свідчать про наявність домовленості між ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" та ТОВ "Поділлянафтозбут" у процедурі закупівлі, а також судом не надано оцінки усім доводам і поясненням  ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ". Зазначене спростовується здійсненим судом апеляційної інстанції всебічним, повним та об'єктивним розглядом всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Більше того, ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" у касаційній скарзі фактично вдається до заперечення обставин, встановлених судом апеляційної інстанції та спростування здійсненої ним (судом) оцінки доказів у справі.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а судове рішення апеляційного господарського суду - без змін, як такого, що ухвалене з додержанням в цілому норм матеріального та процесуального права (статті 1, частини першої статті 5, частини першої та пункту 4 частини другої статті 6,  статті 59 Закону № 2210, статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статей 43, 33, 34 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017).

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги».

 

Більше за темою

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux